Цю сторінку схвалено
Місяць вже заходив, як Моуглі з двома вовками підходив до Скелі Ради і спинився перед лігвом Вовчиці.
— Мене прогнали люди, матусю! — закричав Моуглі, — але я прийшов з шкурою Шерхана, щоб додержати свого слова!
Вовчиця вискочила з лігва з дітьми, очі її заблищали, коли вона побачила Шер-ханову шкуру.
— Давно ще, коли Шер-хан просунув у наше лігво свою голову й лапи, щоб убити тебе, маленьке жабенятко, я сказала йому, що ти будеш полювати за ним точнісенько так, як він тоді полював за тобою. Чудово зроблено!
— Чудово зроблено, маленький братіку, — повторив густий голос в кущах. — Всі ми зажурилися за тобою в нетрях!
І Багіра підскочила до голих ніг Моуглі. Всі вони злізли на Скелю Ради, а Моуглі розіслав
