Моуглі вже чує, як ревуть буйволихи далеко внизу балки, і бачить, що Шер-хан повернув назад і біжить до буйволів. Тигр розміркував так, що краще йому зустрінутись з буйволами, нїж з буйволихами, котрі захищають своїх дітей. Рама кинувся наперед. Ось Моуглі вже почуває, що він скажено топче ногами щось мягке…
Тигра задавили…
Рама, ломаючи все по дорозі, кидається до протилежної череди. Буйволи й буйволихи зійшлися тепер в узькім проваллі.
Всі вони скажено ревли, тупали в землю ногами. Моуглі скочив з шиї Рами і почав ломакою прочищати собі дорогу між буйволами.
— Поспішай, Акело! Порозгоняй їх, а то вони почнуть тепер битись між собою.
— Ей, Рамо!… Ей, ей дітки! Заспокойтесь, заспокойтесь! Вже все скінчено!
Акела та Сірий Брат знову почали бігати кругом буйволів, кусати їх за ноги, та примушувати повернутись назад. Нарешті Моуглі пощастило навернути назад Раму, а решта пішла за ним і ціла череда потроху заспокоїлася.
Шер-хан лежав бездиханний, і над ним вже літали шуліки.
— Брати!… він помер як собака, — сказав Моуглі, дістаючи ножа, що завжди з того часу, як прийшов він до людей, був при нім. — Ох,
