його голову сотню рупій. Сиди і мовчи, коли старші говорять, от і все!
— Так, як раз був час дати хлопцеві роботу; хай собі наглядає за чередою, — сказав старшина в той час, як Булдео прискав та відсапувався після слів Моуглі.
Пастухами у індусів звичайно бувають хлопчаки. Рано йдуть вони з чередами буйволів на пасовиська, наглядають за ними цілий день, а увечері приганяють їх додому. Дивно те, що буйволи, котрі мняли б ногами білу людину, терплять покірно від хлопчаків, які ледве дістають їм до носа, і крик і погрози і стусани. А дітям з буйволами нема чого боятись, бо навіть тигр не насмілюється напасти на череду! Але ж коли діти розбредуться по квітки, або ящерок ловити, то частенько там гинуть.
Моуглі, вмостившись на спину найкращому буйволові, що звався Рама, до світа рано проїхав улицею через все село, і сизі буйволи з довгими назад загнутими рогами, та сердитими очима виходили з своїх обор і одні за другими прилучалися до його. Всі хлопці-пастухи зрозуміли, що Моуглі буде між ними отаманом. Він підганяв буйволів довгим гладеньким бамбуком[1] і сказав одному хлопцеві, щоб він пас увесь скот сам окремо, і не відходив від череди, а сам він піде з буйволами.
- ↑ Бамбук — ростина, що нагадує наш очерет. (Пер.)
