Цю сторінку схвалено
—32—
Чи багато ж наїхало дружини на весїлля, чи бучно одбули гостей, чи довго гуляли, се вже не наше дїло розсказувати.
Бачив я Орисю саме перед весїллям; хороша була, як квіточка. Бачив я знов її через рік у Миргородї,— ще стала красча за-мужем, і дитина в неї як Божа зірочка. Вже я нераз думав собі на неї дивлячись: „Се Божа слава, а не молодиця! Що, як-би хто дотепний змалював її так, як вона єсть, із маленькою дитинкою на руках! Що б то за картина була!”
