Сторінка:Куліш Олелькович Панько. Дзьвін. Староруські думи й сьпіви (1893).pdf/19

Цю сторінку схвалено

VI.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ИДЕАЛ.

Як налягло на Русь татарське Лихолітьтє,
Зісталось в Киёві немов би тількі сьмітьтє.

На Клязьму й на Москву позабегали люде,

И визирали, хто з Киян туди прибуде.

И всі, що руськоі єдиности жадали,

На Клязьму й на Москву помалу прибували.

И засьвітився сьвіт по застумах московських,

И надив буйтурів до себе запорозьких.

И, покидаючи свою руіньню дикосьть,

Вбачали під Петром империі великосьть.

Империя, се власьть була над ворогами,

Над Ханом, Турчином, Литвою и Ляхами.

Боявсь про Чигирин султан и споминати.

Давай на Буджаки необзир утекати.

Ляхва з Литовцями не раз укупі бита.

Під плахтою в жінок ховала езуіта.