Сторінка:Куліш Олелькович Панько. Дзьвін. Староруські думи й сьпіви (1893).pdf/131

Цю сторінку схвалено


«Упливали и минали
 Роки за роками, —
Проливав еси кров хлопську,
 Ми — панську річками.

 

 
«Та ж то кров животочива

 Наробила дива:
Що не стане Русь Ляхвою,
 Поки буде жива.

 

 
«Коли справді хочеш, Ляше,

 З Русином брататись,
Мусиш за мужицтво наше
 Не по-панській братись.

 

 
«Мусиш правду сю признати,

 Що Русь Русьсю буде,
Докіль будуть промовляти
 Руське слово люде.

 

 
«Обернися ж, Ляше, серцем

 Смирним до природи,
Що чергуе и паюе
 Всі царства й народи.

 

 
«Помагай цьвісти живому,

 Кидай мертве з нами —
И сини твоі жживуцьця
 З нашими синами.