Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/93

Всі, всі зникли в Долину Тиші
Під Горбом!

.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .

Де безодня, що має замкнутись,

I ключі Смерти, що мають зламатись?
Де Ковчег Заповіту
Й Чаші Золоті з молитвами святих,
I море скла, перемішаного з вогнем?
Де шукання справедливости
Й мрії про ріки чистої води,
Й місто, що не потребує сонця,
Й життя нескінчиме?
Шкода! Надія на це з нами,
В селі обіч Горба,
По цей бік Долини Тиші!

МАРКС, МАЛЯР ШИЛЬДІВ

Коли Спун-Рівер став ґанґліоном
Почварного мозоку Чікаґо,
Отакі були шильди, мною мальовані, що показували
Чим правила Америка:
Голосуйте за Патріка Келлі й заощадіть податки
Я — для людей, а оце сигара;
Це покоління не повинно бачить смерти, —
Слухайте Пастора Валентина;
Їжте Здороводар і живіть;
Жуйте ґуму Флосса й рятуйте свої зуби;