в суспільно-політичному житті Сполучених Штатів. Ні, ми маємо на увазі зовсім відмінне явище. Навпаки, із зміцненням капіталістичної олігархії, з досягненням американським капіталізмом неймовірної концентрації загинув демократизм в Америці. І демократичні теми й мотиви в літературі — це явище, породжене якраз тугою за демократизмом у житті. Отим закликом спинитись, доки ще не пізно, і повернути назад до ідеалів Абрагама Лінкольна просякнено кожний рядок усіх класиків демократичного ренесансу.
Всіх, за винятком Еймі Лоуелль. Витончена аполітична імажиністка, вона уникає соціяльних тенденцій, але й її ми зарахували до тієї ж групи співців демократичного відродження, бо й на ній відбився загальний процес демократизації поезії; досить уже того, що в золоті рямці вона намагається вставити зовсім не аристократичного «Соленого Чарлі» і глузує з дідівських годинників так само, як і з сучасних їй «порядних» громадян.
Розташовано письменників даного розділу приблизно в хронологічному чергуванні.
