Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/74

Ця сторінка вичитана

Чекати, хоч справи йдуть зле, доки вони підуть добре,
Чекати, хоч смерть поборює життя, доки життя поборюватиме смерть,
Чекати, хоч люди ридають, доки вони сміятимуться,
Я можу чекати, я можу чекати, я можу чекати
І, чекаючи, можу кохати.


ГОВОРЯТЬ ПРО СКЕЛЮ ВІКІВ

Говорять про скелю віків: немає скелі віків: є тільки народ:
Як я будую на народі, то будую певно й навіки: як я будую на собі, то будую на сипучім піску:
Немає скелі віків: є лиш людське серце: є лиш любов:
Як я будую на серці, на коханні, то будую назавжди: як я будую на тілі, на ненависті, то будую на сипучім піску.


З КНИГИ «CHANTS COMMUNAL»
***

Що я можу зробити? Я можу промовляти, коли инші мовчать. Я можу сказати людина, коли инші кажуть гроші. Я можу чатувати, коли інші сплять. Я можу працювати, коли инші кинули змагання. Я можу надавати життю великого