з Уітменом і мав можливість спостерігати його у звичайнім, навіть інтимнім житті. Свої зустрічі з Уітменом Траубель описав у поважній праці «Уот Уітмен у Камдені» (місто Камдеп у штаті Нью-Джерсей).
Як поет, Траубель справді мало відрізняється від Уітмена формою. Хіба тим, що від уітменівського білого вірша він послідовно переходить до поезії в прозі. Але що до ідеології, то тут уже є ріжниця більш значна між обома поетами. Уітмен не мав певних, окреслених політичних переконань. Космополітизм, гуманізм переплітаються в нього з американським патріотизмом. Траубель вважав себе за соціаліста, поборника інтересів праці, і виступав, як такий. Правда, соціаліст з нього був дуже обмежений, радше народницько-християнського толку. Виступаючи проти «напівадвокатів», він сам був таким напівадвокатом і дивився на робітництво, як на свого «клієнта», якого він мав захищати.
Але бували моменти, коли Траубель, може, сам того не помічаючи, починав виступати у своїх творах, як справжній революціонер. Зразки деяких подібних його творів ми й спробували дати у наших перекладах. З поетичних праць Траубеля відомі «Optimos», «Chants Communal», «Collects»; в книгах білий вірш перемішано з віршами в прозі. Американське громадянство знало Траубеля також як публіциста, критика й редактора низки періодичних видань.
Помер Траубель 1919 р. Треба зазначити, що він був гарячий прихильник нашої революції та радянського устрою.
Народ є господар життя: народ! народ
Так я ходжу вулицями міст, співаючи з радісним переконанням: народ народ!
