Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/57

Ця сторінка вичитана

Ми радились потроху з кожним зі Штатів,
Ми чинили суд на собою й запрошували чоловіків та жінок слухати,
Ми казали собі: вважай, не бійся, будь щирим, обнародуй тіло й душу,
Будь хвилину й проходь, будь щедрим, повстриманим, цнотливим, вабливим,
I те, що ти роздаєш, може, тоді повернеться так само, як вертають доби року,
Й зможе бути таким, як вони.


ДО ПЕВНОЇ СПІВАЧКИ

Ось, бери цей дар,
Я приготував його для якогось героя, промовця або генерала,
Для того, хто повинен послужити добрій старій справі, великій ідеї, поступові, визволенню раси,
Якомусь сміливому супротивникові деспотів, якомусь відважному бунтареві;
Але я бачу, що те, що я приготував, належить тобі так само, як иншим.


ME IMPERTURBE

Мене непохитного, що вільно стоїть у Природі,
Пана всього, чи пані всього, певного в центрі непевних речей,