Ця сторінка вичитана
СОБВЕЙ
Тут, знизу, ми чуємо галас.
великий галас,
брат грому,
близький родич Ніягарського Водоспаду.
Заклепки залізного гамору
вганяють у вуха,
товчуть барабанні перетинки,
вганяючи стало довгі
заклепки залізного гамору
у вуха,
тов-тов-товчуть перетинки.
Слова виборюються,
Балансуючи в напружених устах,
Звиваючись у тихі закрутки.
Слова-недоноски відносяться геть
у безвість,
як порошинки у вітрі.
Сповни свої вуха
м'якими спогадами.
Заклепай їх горішніми думками,
тишею зор
і розмовою трав.
Тут, унизу,
нумо розмовляти
лиш нашими очима.
