На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/309}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Мікель Ґольд — це псевдонім. Як справжнє ім'я цього поета-комуніста, я не знаю. Чував тільки від його приятелів, що таке прізвище (Gold — злото) поет прибрав саме тому, що він син злидаря з Іст-Сайду[1] й ніколи не має цента в кешені. Живе в Нью-Йорку, працює в робітничому пресовому бюрі (Federal Press): нещодавно їздив до СРСР, звідки приїхав ще більш захопленим і відданим комуністом. А колись, замолоду, кажуть, грішив анархізмом.
Поет Ґольд талановитий. Досить прочитати його «Химерний похорон у Браддоку», з цими багатими алітераціями, майстерними описами, міцними образами, щоб це відчути. Отже чи ніяк не погоджуємося з тими критиками, що вважають його за претенсійного й нещирого. Навпаки, саме щирість, що нею просякнено кожний рядок молодого поета, — це його найцінніша ознака. З однаковим захопленням оспівує він катування в'язня в американській тюрмі й робітниче свято. Не