Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/308

Цю сторінку схвалено
БАР'ЄР

Я не повинен у твої дивитись очі,
 Хоч світанок ясний в тих очах;
Я не повинен стежить, як ти крочиш
 У твій сонцем освітлений шлях;
Я не повинен слухати, хоч мимоволі чую,
 Як та нота звучить чарівна,
Що сопілкою в горлі твоїм вібрує
 І тремтить, мов осока річна.
Я не повинен бачити, як на лиці твоїм тепер
 М'яко тліє кохання даремне;
Бо між нами расовий бар'єр:
 Ти ясна, а я темний.