Може, вони гуркочуть таке:
Я прийшов з Фарґо завантажений пшеницею
аж до краю.
Я прийшов з Омаги навантажений худобою, й
вона розщепила мої дошки.
Я пройшов з Детройту, вагітний ватагом
автомобілів.
Я віз яблука з ріки Гуд торік, а цього року ґрона
бананів з Флоріди; виглядатимуть мене з
кавунами з Місісіпі наступного року.
Молоти й лопати робочих ватаг сплять по
кутках майстерні.
Коли темні зорі виходять на небо й нічний
вартовий ходить і чатує.
Потім голови молотів говорять до держальців,
тоді черпаки лопат говорять,
як денна робота пощербила й обтесала їх,
як вони гойдалися й здіймалися весь день,
як руки робочих ватаг пахли надією.
Вночі темних зір,
коли дуга неба є держальцем робочої ватаги,
вночі на верствовім бічним шляху,
вночі, коли молоти й лопати сплять по кутках,
нічні вартові набивають свої люльки снами —
і часом вони курять і ні про що не дбають,
і часом вони бадають свої голови за думками,
історіями, зорями.
