Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/272

Ця сторінка вичитана

Кров у його правій руці і кров у його лівій
 руці кружляє з мудрістю правої руки мас
 і з мудрістю лівої руки мас.
Він знає маси, худий міцний голод мас.


ДИМ І КРИЦЯ

Дим ланів весною один,
Дим прощання в-осени другий,
Дим заводського даху чи гирла бойового корабля,
Вони всі йдуть в гору просто димовими стовбурами,
Або тремтять… у легкім тремтінні… вітра.

Як з півночи вітер — вони йдуть на південь.
Як із заходу вітер — вони йдуть на схід.
 По цій ознаці
 всі дими
 знають одне одного.
Дим ланів весною й прощання в-осени,
Дим гартованої криці, зимньої й синьої,
Присягою праців они клянуться: «Я знаю тебе».

Гнана з шипінням з центру,
Глибоко в надрах, здавна, з часу, як бог нас створив,
Глибоко в надрах є лава, з якої ми вийшли —
Ти і я й наші голови димні.

.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .