Кров у його правій руці і кров у його лівій
руці кружляє з мудрістю правої руки мас
і з мудрістю лівої руки мас.
Він знає маси, худий міцний голод мас.
Дим ланів весною один,
Дим прощання в-осени другий,
Дим заводського даху чи гирла бойового корабля,
Вони всі йдуть в гору просто димовими стовбурами,
Або тремтять… у легкім тремтінні… вітра.
Як з півночи вітер — вони йдуть на південь.
Як із заходу вітер — вони йдуть на схід.
По цій ознаці
всі дими
знають одне одного.
Дим ланів весною й прощання в-осени,
Дим гартованої криці, зимньої й синьої,
Присягою праців они клянуться: «Я знаю тебе».
Гнана з шипінням з центру,
Глибоко в надрах, здавна, з часу, як бог нас створив,
Глибоко в надрах є лава, з якої ми вийшли —
Ти і я й наші голови димні.
|