Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/255

Ця сторінка вичитана

Ворожих флотів там нема, —
 В кого ж стріляти стануть?
Застрайкувати лиш посмій
 (Коли причин не знаєш)
І, як залишився живий,
 Так певно заспіваєш:

Рефрен


ПІП ТА РАБ

Патлаті попи нам що-вечір
Кажуть побожнії речі.
А як їсти захоче хто з вас —
На солодкий затягнуть вам глас:

Рефрен
 Поїси, почекай,

 Як по смерти підеш у рай,
 Молись, працюй, сіно жуй,
 Так і знай, підеш в рай — буде «пай»[1].
Армія Здуріння[2] перед нами
Плеще й молиться й гунявить без тями,
Доки гроші зберуть у свій бубон,
А тоді вони скажуть вам любо:

Рефрен
  1. «Пай» — пиріг.
  2. Глузлива назва Армії Спасіння.