Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/241

Ця сторінка вичитана

«Хлопець з бакалейної підвіз мене раз».
«Яке це почуття?»
«О, щось трясло, але так незвичайно. Й мляво також».
«Еге».
Тиша, тоді:
«Думаю, що скоро вже не буде таких більше».
«Сподіваюсь, що так».


СКАРГА

Я бажала б відшукати космічного директора сцени!
Я хочу поскаржитись, що цей чоловік — прощитався.
Він найближчий свояк першерону, гігантський,
 надзвичайний. Його обличчя широке, як
 місяць.
Його дотепи колодяться, мов конячі ноги.
З нього був би добрий коваль або чесний гамарник.
А він упевнений, що він артист.
Я повинна закликати увагу до картин цього
 чоловіка.
Чи не бачив хто директора!


БІЗНЕСМЕН

Ця людина, як компас, звертається завжди в
 одному напрямку.
Бізнес — його шкала, й комерція — його
 магнетичний бігун.