Ця сторінка вичитана
А через землю хутчіш, хутчіш
Тіней рій перебіг
(Тіней, що він виганяв що-дня,
Бо мав тричі двадцять ніг).
Та він що-дня все скорше вставав,
І знов що-дня квапливо
У море із неба втікав павук —
Сонце жарке й бунтівливе.
Тоді до Мауї мати прийшла
І скарги свої викладає:
«День надто короткий і та́па моя[1]
Висохнути не встигає.
Вдосвіта я розстилаю що-дня
Тапу мою на піску
I забираю увечері знов
Сплутану всю й вогку».
Тоді Мауї поліз уночі
На гору. Пролазив чимало
Й нарешті розгледів у кратері він,
Як сонце розпластане спало.
Могутній юнак тоді зашморг зробив
Й мотуззя шпурнув уночі;
Воно загуділо, немов гураган,
Й повітря сікло, мов мечі.
- ↑ Та́па — тканина з пальмової кори, що її вдягають тубільці Гаванських островів.
