Уїттер Бінер трохи не усталився, не викристалізувався, як поет. Це тому, що він пише надто багато, на надто різноманітні теми і вживає надто розмаїтих технічних засобів. Епіграми, елегії, гротески, епос, суворий метр, вільний вірш — все це у нього не визначається певними періодами творчости, а йде всуміш, повсякчасно.
Одного лише не можна відмовити Бінерові. Він, незалежно від свого віку, вміє залишатися завжди молодим у своїй творчості, він уміє вкладати надзвичайну свіжість у свої вірші. Наведений нами у перекладі вірш «Старі й молоді» написано в кінці 1921 року, коли Бінерові було вже 43 роки, а звучить той вірш так, ніби його написав наш вісімнадцятилітній комсомолець.
Хоч скільки б років Бінер жив та писав, його завжди зачислятимуть до молодих поетів; ця марка «молодого» вже якось закріпилася за ним з того часу, коли він, 26-літній, випустив 1907 року свій перший збірник студентських віршів-спогадів «Молодий Гарвард» (це про Гарвардський Університет, що його скінчив Бінер 1902 року).
Отже й ми зачислили в нашій антології Бінера до молодшої генерації американських поетів.
')
- ↑ Псевдонім; справжнє ім'я — Емануель Морґан.
