Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/188

Ця сторінка вичитана

Ноги змучені на кроснах, руки виснажені в крес, —
 Як зазнати материнства вся без сил вона могла б?
Я про неї ввік не дбала, зголоднілу і слабку,
 Бо до мого серця мирно притулилось немовля, —
Ненароджені істоти плачуть на моїм шляху:
 Боже сил! Творцю! Це я була! Це я!