Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/187

ФАБРИКИ

Я сестру мою маленьку від життя й від дня замкнула
 (За троянду і за стрічку, ради кіс моїх пишни́х),
Я зробила, щоб до ночи ніг своїх вона не чула,
 Щоби літа чар не знала, диких пахощів весни;
Я, що луками гуляла, вільна з ранку до зорі,
 Вільна квіти рвать, співати, слухать співи солов'я,
Я сестру свою звязала, доки минув час для гри.
 О, моя сестричко, чи це я була? Чи я?

Я сестру обрабувала від годин її дівочих
 (За убрання і за пір'я, за блискучий самоцвіт)
Я замкнула від кохання, доки випав морок ночи,
 Як же їй пройти без шкоди через ніч, сліпу, мов кріт?
Я могла цнотливість дбати, буть веселою могла,
 Я могла кохання мати й насолоду в сяйві дня.
Я сестру свою від ранку відштовхнула, увела.
 Сестро, сестро молоденька, чи це я була? Чи я?
Я в сестри обрабувала дотик любих уст до перс
 (За монету, за мережку для моїх дітей, єдваб).