Ця сторінка вичитана
Я пам'ятатиму й ти пам'ятатимеш.
(Отже, ліпше, ти знаєш кого, уникатимем,
Коли сидітимемо й згадуватимемо о весні).
Рік чи там два — і навряд чи ми це уважатимем.
Можна до всього звикнути — чи ж ні?
ЛЕМЕНТ
Слухайте, діти:
Батько ваш помер.
З його старої свити
Я зроблю вам куцини;
Я зроблю вам штанята
З його старих штанів.
В його кешенях будуть
Речі, що клав він туди,
Ключі й копійки,
Покриті тютюном.
Копійки будуть для Дана —
Хай ховає в банку.
Ключі для Енні будуть —
Хай ними гарно дзвонить.
Життя повинно далі йти,
А мертві — забуватись.
Життя повинно далі йти,
Хоч добрі люди мруть,
Енні, їж свій сніданок;
Дане, прийми своі ліки.
Життя повинно далі йти;
Я тільки забула, чому.
