Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/150

Ця сторінка вичитана
ЗУСТРІНЬТЕ ПОДІЮ

Ні від біди,
Ані від війни
Не думай втекти.
Це не поможе нічого, що ви закривайте очі, о, сховані, боягузи й позолочені ледарі!
Бо ніколи подушки чи пуфи не злегшать гострого стусана життя,
Ані колеса крилаті не віднесуть вас до мирного місця…
Як можете ви втекти від самих себе, обдурені?
Не творіть собі світу спокою:
Хутчіше, ніж світло мигне,
Аладін душі збудує у серці
Світ невгамовного пекла.
І ви, о, втікачі від війни, ви, розчавлені війною духа,
Битвою нервів і кров'яних сосудів та переслідуваного примарами мозку
І смертю втіхи…
Геть поженіть себе в битву,
Віддайтесь найвищому:
Зустріньте подію.


ЯК ДО ЦЬОГО ДОХОДИТЬ

Гірко, гірко,
Ніч, що мордує убійчим вітром,
Холод щільні будинки навскрізь просякає,
змагаючись з вогнищами…