Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/149

Ця сторінка вичитана

За що проливалось ту кров?
Просто так, щоб кожний міг мати повний шлунок і добрі манери?

Та нумо себе не дурити:
Ця цивілізація — то лиш здебільшого дуже тоненько наведений лак…
Візьми першу-ліпшу газету першого-ліпшого ранку, уважно її переглянь…
Ґвалтування й вбивства, й підлота, й обдирання й крадіжки:
Чернь, що роздерла негра в шматки, чоловіки, що зґвалтували дівча молоде,
Банда, що бешкетує без перешкод, попихач товстий, боягузкий, що крадне ощадження люду…
Лиш переглянь це уважно — ці новини цивілізації…

Отже геть з м'якими ідеалами:
Горіччю себе під'юджуйте,
Ковтніть цього питва гіркого — Правди…
Нумо себе самих не боятись, лиш гляньмо собі просто в обличчя й признаваймося, хто ми такі.
Нумо підем назад у хвилю, коли можемо рушить вперед,
Це бо чудовий вік для бунтів і повстань і найчервоніших революцій…