організацію, що гуртує звідусіль цілі юрби «спасених» нероб, волоцюг, п'яниць, ласих на дармовий гріш. Ця «армія» тільки й робить, що гугнявить цілими днями релігійні псальми по вулицях та збирає в свій бубон гроші на церкви й на піяцтво. Генерал Бут був фундатор тієї «армії». З віршу «Зшийте разом прапори» мені довелося випустить передостанній рядок «Во ім'я боже», бо він псував увесь вірш. З циклу «Місячні поеми», що включає аж 33 вірші, я переклав лиш 4 найхарактерніші. Решта перекладів, мабуть, особливих пояснень не потребує.
Починається надсадою «Діксі»[1]
Очі мав горді, голос, мов грім з-за хмар.
Він левів тримав у печері жахливій,
Й були для них люди хрещені поживою.
Данило був наймит найвищий у царстві якраз.
В оркестрі палацу він жваво налагодив джаз.
Він чистив ретельно льох. Вугілля туди носив.
І Данило все молився: «Господи, душу мою спаси».
Данило все молився: «Господи, душу мою спаси».
Данило все молився: «Господи, душу мою спаси».
Данило був ключник фартовий, не аби там який.
- ↑ «Діксі» — пісня з репертуару джаз-банду про муринську країну.
