те, що люде зможуть заснувати „Нову Громаду“, на нових підвалинах, як що тільки вони зрозуміють хиби свого життя і подбають про те, щоб їх знищити. Але раптом, серед промови, Овен знов зомлів і впав.
Його віднесено було до гостиниці, і там він з годину пролежав без руху, мов неживий. Коли ж він прокинувся, то перше, про що він попрохав, це — щоб йому переказали його промову.
— Добре, добре, це я й хотів сказати, — прошепотів він і знов зомлів.
А через кілька день, — саме 17 листопада (ноября) 1858 року, він тихо і спокійно вмер, маючи 87 літ життя.
Так, Овен своє життя й здоровля віддав робітникам; на всякі робітничі спілки він витратив і все своє майно, щось більш як міліон карбованців. Правду про його сказав один англієць: „Овен все своє життя працював для народу, вмер за цією роботою і остання його думка була про щастя народнє“.
Насіння, що посіяв Овен, не пропало марно. Кооперативний рух з Англії перекинувся і в инші європейські землі, а далі і в Росію. Останніми часами кооперації почали ширитись і у нас на Вкраїні. Тепер вже в самій лиш Київщині налічується близько 400 кооперативних товариств (кредітних, потребительських та иньших). Що ця справа має велику вагу і користь для нашого люду, — те нам свідчить приклад Англії.
