бажалось познайомитись зо справою на великій фабриці, де працюють сотні робітників, а не так, як на його фабриці — кільканадцять душ. Тому-то він, скоро почув, що фабрикант Дрінкватер шукає собі управителя для своєї великої фабрики, одразу пішов найматись в службу.
Дрінкватер дуже здивувався, коли довідався, за яким ділом прийшов до нього Роберт Овен. Аджеж Овен був дуже молодий — йому тоді було тільки 20 літ, а фабрика велика. Ще більш він здивувався, коли почув, що Овен за свою працю управителя хоче мати 3,000 карбованців на рік. Такої плати у нього на фабриці ніхто не одержував, хоч і багатенько народу перебуло. Одначе, чуючи розумні, дотепні відповіді Овена, він зацікавився і захотів подивитись, як Роберт Овен веде справу у себе на фабриці: чи гаразд він знає це діло? Після одвідин Овеновської фабрики, де все він знайшов, як найліпше, Дрінкватер радо запросив до себе Овена, бачу чи, що той дуже кебетливий і розумний не по літах
Роберт Овен признавався опісля, що коли він у перше пішов на фабрику Дрінкватера, то у його майнула трівожна думка: а чи вистачить у нього сил, чи зможе він керувати такою великою фабрикою? Аджеж справді він ще молодий, доброї осьвіти він не має, досвід його ще не великий, а тут під його орудою фабрика, де працює по-над 500 робітників. Роботи стільки, що й на кілька чоловік вистачить; робота все ріжноманітна. Самому треба і вовну купувати і доглядати, як її прядуть, продавати пряжу, вести рахунки, складати звідомлення і таке иньше.
Та не любив Овен кидати діло, за яке він раз вже взявся, не любив вертатись з півдороги. З запалом
