По соліднім нічлігу в бурсі наступила неділя, перший день табору.
В памяті таборитів, що в міжчасі зібрались усі, остав той день через панахиду за полковника Вітовського, в памяти жовківських, мирних громадян через те, що перший раз бачили, як карними трійками ступають пластуни (а було їх 26).
По обіді відбулось посвячення човнів »Скоб-а« і »Хортиці«.
Сама історія тих човнів коротка: Адьо Кархут дав 120 примірників «Перша проба пластуна«, Робак розпродав, жовківський курінь збудував човна, 50. курінь зі Львова дав всі желізні роботи, а з посвячення заплачено всі довги і з нічого повстали, немов земля з мряковиння, два нові пластові човни. Самого посвячення доконав жовківський парох в присутності З пар хрестних родичів, 8 трійок пластунів і великої товпи народа.
По посвяченню було щось в роді фестину й аж пізно порозходились люде домів.
Взагалі перший таборовий день зачався не лиш інтересно, але й гарно. Бо рано кропив легенький дощець дорогу, а в вечір кропила собі фамілія дорогу сміхом і ставила колеса щастя.
Раннім ранком 5/VIII. функціонували вже всі. Обозний Березюк докінчував окуття, Робак дбав за фас, Адьо видавав грімкі
