Це був перший раз, що ми потребували одпочинку і ми його найшли. Так і сотворений був весь той дім на одпочинок. І одпочивав в нім священик Куделко, що перебувши всі уряди на Україні став на старі літа священиком в далекім од людей закиненім селі, відпочали в нім і ми.
Це був дивний вечір і задля нього варта було блукати весь день в Сільці і перебути ніч і день горячки, труду і голоду.
Ну і — поїхали ми. Це всюди так. Хоч і дуже не пускала щебетлива Нуся, хоч і дуже не хотілось.
Я так розкис споминаючи Біскупичі, що трохи не забув ще одного цікавого випадку. День перед нашим приїздом стрінувся свящ. Куделко з поліцаєм і той йому сказав, що на другий день будуть в Біскупичах пластуни зі Львова.
Можемо бути горді, що наша слава ішла не лиш за нами і з нами, але геть далеко перед нами.
16.VIII. рушили ми дальше горі водою й заплили на вечір до Локач, малого місточка. Заночували тут в шатрах, зараз таки над водою й на другий день найняли дві фіри, щоб перевезти човни з Орешки на Полонку, зі сточища балтийського на чорноморське (Буг — Стир). Сам вододіл дуже низький і нам прийшлось іти лиш 16 км. до Садова. Човни поїхали на
