Сторінка:Кропивницький М. Твори. Т. 3 (1930).djvu/93

Ця сторінка вичитана

Зінька. Гріх, сором? Ач, який святий та божий, без драбинки лізе на небо! (Пішла).

Самрось. Ну як таку гадину не бити? А ти щоразу обставав за неї.

Роман. Та годі вже! Мало чого не трапляється?

Самрось. Ну, щастя її, що сьогодні великдень!

 
ЗАВІСА.