Сторінка:Кропивницький М. Твори. Т. 3 (1930).djvu/87

Ця сторінка вичитана

Роман. Невже ж ви й досі не постерегли, що я ніколи й очей з вас не зводив? Пам'ятаєте, коли я вас уперше побачив?

Хведоска. Пам'ятаю… Та що з того?

Роман. Ще відтоді запали ви мені в душу!..

 
ЯВА XII.
Ті ж   Мотря.

Мотря (проходе повз Зіньку). Затуляйте очі, щоб не побачили вуха! (Зінька пішла). Та годі вже нам, невже й досі не намилувалися? Либонь вже й ті, котрим не слід бачити, більш вчули, ніж ви набалакали.

Хведоска (полохливо). Хто, сестричко?

Роман (до Мотрі). Христос воскрес!

Мотря. Чисто! (Регоче). Давайте писанку, то буде й: во істину! А без писанки умийтеся!..

Роман. Я вам опісля.

Мотря. Це б то набір? Чисто! У нас набір тільки лаються! „Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість!“ Ось приходьте, сьогодні, увечері, до нас: музики гратимуть, гойдалка висока-висока!.. Парубки гратимуть: у довгої лози, у тарана; дівчата: у ворона, у гусей!.. Весело!.. Ви умієте танцювати польки? Тільки приносьте писанку, тоді вже буде настояще: во істину! А що вже ми ждатимем вас, то аж очі лізтимуть нам на лоба! Правда, Хведоню!

Хведоска. Може хто й ждатиме?

Мотря. Тільки не ти? Чисто! (До Романа). Умієте танцювати польки? Чого ж ви мовчите?

Роман (усміхається). Я за вами і не похоплюсь балакати.

Мотря. У нас така чутка йде, що ви дівчат сахаєтесь?

Роман. Мало чого не плетуть!

Мотря. Може й соромитеся підійти до дівчини, а що вже очима, то ловко промовляєте! Прийдете, чи погордуєте? Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути?

Роман. Я радніший хоч і щовечора!