Сторінка:Кримський А. Пальмове гілля. Екзотичні поезії. Ч.I (1898-1901). Ч.II (1903-1908).djvu/18

Ця сторінка ще не вичитана

І нудьга, немов гадюка,
Обгортається круг серця.
Сам не знаю, звідки смуток
І куди ж то серце рветься.

II.

Ні, я знаю, чом нудьгую,
Ні, я знаю, звідки сум:
То розлука, зла гадюка,
Вся причина чорних дум.
 Де ви, де ви, милі други?!
 Чом тепер вас тут нема!...
 А без вас розкішний південь
 Задля мене мов тюрма.

III.

Немов дві краплі в бурнім морі,
Ми в Сирії зустрілись.
Ударила новітня хвиля, —
Навіки розлучились.
Та й знову сам я на чужині...
Не зійдемось ніколи...
Все ниє серце. . В грудях важко...
Ох, доле!.. доле!... доле...

IV.

Буває иноді, що сонце кине промінь
В підземную хатину,
Та ледве розжене холодну, мокру сутінь —
Іщезне за хвилину.