Сторінка:Кримський А. Пальмове гілля. Екзотичні поезії. Ч.I (1898-1901). Ч.II (1903-1908).djvu/15

Ця сторінка вичитана
 
В ГОРАХ ЛІВАНСЬКИХ.
 
(ІДИЛЛІЯ).
 

Схід… Сирія… Ліван… Тая райська країна, що про неї „Пісня пісень“ каже:

Всякі пахощі там дишуть,
Всякі овощі там спіють,
Кардамон зіллявсь із нардом,
Нард розлився із шафраном.
 Касія і цинамони
 У саду тім розцвітають,
 А з Ліван-гори дзюркоче
 Прохолодний бистрень чистий…
Квилить горлиця в садочку;
Висять фиги в зеленочку;
Виноград цвіте-буяє,
Любу пахощ розливає…

 

 
I.
 
Зімою.
 

— Мамо-голубко! Ішла я горою, —
 Снігу неначе й нема;
 Сонце так гріє; квітки розцвітають…
 Мамо! Минула зіма! —