Ця сторінка ще не вичитана
— „Своє особистеє лихо забуду…
Піду я на службу до рідного люду…
Мовчи-ж, моє серце!… мовчи хоч на мить!…“
А серце, шмат мяса, болить тай болить.
XXXVIII.
Нї! я субєктивний,
Я еґоїстичний:
Все чуттів шукаю
Тонко-естетичних.
Міліони стогнуть
З голоду, з неправди,
Я-ж готов у стогнах
Ще й шукать принади.
Гей, удар же, Музо,
Ти в новії струни,
На новії співи,
На новії думи!
XXXIX.
Весняна розмова.
— „Весна вже на дво́рі! I гріє і сьвітить
„Ласкавее сонце.
„Весняне повітре потоками ли́не
„У хатнє віконце.
