Ця сторінка ще не вичитана
„Ти намовила його
Воюватись, — ну, й згубила! —
Те збувається, що здавна
Напророчено колись:
„Що загублять наше царство
Бородаті білі люди;
Їх із заходу примчать
Деревяні, дивні птицї.
„Знов же, єсть у нас прислівє:
«Жінка хоче — Бог так хоче».
Отже-ж двічі Бог так хоче,
Скоро й сам родивсь од жінки.
І найбільше хто сердитий
Проти мене, се-ж вона,
Гордовита панї неба,
Чародійниця і діва.
„Як Іспанцям, то сприяє,
Ми-ж оддані на загин:
Й я, бездольний між богами,
І бездольне Мехіко. —
Все отак моїй тітусї
Ти, душе́, і перекажеш,
А тодї забий ся в нору,
Щоб мого не бачить лиха:
Храм завалить ся відразу,
А в руїнах, повних чаду,
Повних пороху та диму
Потоплюсь тоді і я!…
