Ця сторінка ще не вичитана
Скоро вітром занесуть ся
По-за озеро ті згуки,
То й Іспанцям в їх обозї
Серце шкрабають коти.
С-під своїх плакучих вербів
Все глядять вони на місто,
Що в низу, у темних во́дах,
Відбивається огнями.
Відбивається, сьмієть ся;
І здається, що Іспанцї
Опинились у партері
Велетеньського театру.
Віцлї-Пуцльова платформа —
То осяяная сцена,
Де щасливі переможці
Грають пєсу: „Людська жертва“.
Се містерия — ця пєса;
Зміст у неї стародавній.
В християнськім одбуванню
Не така вона страшенна:
Там не кров, а вже вино,
Там не тіло, як колись-то,
А любесенько береть ся
Там тоненькая облатка.
Але тут, у дикарів,
Жарт і грубий і поважний:
Мнясо — так і буде мясо ,
Кров — то буде кров з людини.
