Сторінка:Коцюбинський М. Твори в 2-х т. Т. 1 (1955).djvu/44

Цю сторінку схвалено
ШАНОВНІЙ ПАНІ Н. Г.


Як променем щастя, спахнувши, засяють
 Ті очі, мов зорі,
А хвилі відради серденько гойдають,
 Мов човен на морі,

Як хочеться долі і другим жадати —
 Тоді пам'ятайте про мене згадати.
Чи серце у грудях від горя заб'ється,
 Як пташка у клітці, —

Й на віях перлиста сльозина збереться,
 Мов на квітці, —
Як туги тра буде частину віддати,
 Й тоді не забудьте про мене згадати.

Як віри забракне у власнії сили,
 І з гіркої муки
Опущу додолу неначе в могилі
 Безсилії руки,

Як нікому буде порадоньки дати,
Чи можу тоді я про Вас нагадати?

[Кінець 80-х рр.].