не цурається гяурів, з ними їсть, п'є, говорить?.. Адже й гяури вірять в аллаха!..»
Незвикла до думок голова її якось недобре працювала, зате серце її чуло, що тут щось не так, що справедливість не на батьковому боці, що Септар не має за собою вини, не заробив презирства за свої вчинки. Вона, бідна невільниця, замкнена в тісних межах свого подвір'я, в заґратованій, пильно стереженій від мужського ока жіночій половині — все ж таки мала очі й дивилась туди, вниз, на білі оселі серед розкішних гаїв, і не могла не бачити іншого, ніж їхнє, татарське, життя, не могла не рівняти того життя з власним. Вона, наприклад, бачила там жінку — істоту вільну, товариша — не рабиню мужчини, жінку, до якої належав, як і до мужчини, весь світ… Вона бачила, як та «невірна» жінка гойдалася на човні, сміялася, жартувала з чужими мужчинами, як вона гарцювала на коні або лазила по горах та по лісах, заходила до мечету, мов до себе в хату, тоді як вона, правовірна дочка аллахова, не сміє переступити й порога мечету, немов яке нечисте створіння… «Кєпек! кєпек!» — ображено думає Емене й чує в серці жаль до батька і чогось зітхає, і знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій!
А з веранди, через заґратовані вікна, чутно скрипучий, монотонний голос батьків. Старий хаджі, може сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки. Мати прокинулась, бряжчать філіжанки, пахне кавою.
— І прийшли ми до Мекки, до Ель-Хораму, — тягне-скрипить хаджі Бекір, — і запалало моє серце вогнем радости…
І враз яскраво, мов перед очима, уявляється Емене картина, яку вона колись бачила з виноградника і яка її сильно вразила. Там, над морем, під золотистими від заходячого сонця кипарисами, танцюють «гяури». Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому муріжку, а хлопці підбігають до них, обіймають отак впоперек, стискають руки… зазирають в очі і крутяться разом, як зірвані вітром квітки… Співи, сміхи, веселі поклики лунають по гаях, а в Емене росте серце і горять очі. Мов зачарована, дивиться вона вниз. «Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними» — шепче вона і не
