Сторінка:Коцюбинський М. Твори в 2-х т. Т. 1 (1955).djvu/317

Цю сторінку схвалено

Але згодом, поньокуючи на коні, що бігали кружка на припоні по снопах пшениці, Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, весь гарман, і чув, що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі своєю долею…

 

15 квітня 1896 р.
Алупка.