ка се була дорога, пише Франко в своій автобіографіі, пісьля котроі міні на обох ногах повідпадали ніхті на пальцях“.
Коли побачили, що у Франка є паспорт, його пустили на волю. Франко вернувся до Львова і знов записався на університет.
З того часу, борючись з бідою й не маючи часто густо чого істи, Франко з дивною енергією, проявляє ріжносторонню діяльність на всіх полях літератури, загартовує свою волю в боротьбі за кращу долю покривдженого, такого близького йому, робочого люду, навчається
Проти рожна перти,
Проти хвиль плисти,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести…
Почавши з 1881 року, він видає або пише у періодичних виданнях: „Світ“, „Літературно-наукова бібліотека“, „Народ“, „Житє і Слово“ і др., пише повісти, драми, оповідання, вірши та статті наукового та публіцистичного змісту і заповняє ними мало не всі украінські періодичні видання, містить кореспонденціі, статті і переклади з чужих мов у польських та російських часописях, піддержує зносини з „Вольним Словом“ в Женеві — взагалі визна-