рілку і страву. Ти, як на те, вернувся з дороги. Москаль на хитрощі піднявся і видавав, мов він чарівник. От тобі вся правда; а ти знаєш, що я перед тобою не брешу і не обманюю тебе.
Михайло. Так ось воно як!.. Е! (До солдата). Господа служба! Так ти не чарівник і панич цей не… дух святий з нами? Горілка і страва — не од того, що не при хаті згадуючи? Га?
Солдат. Точно все так, как жена тебе пересказала. А притом я хоть и москаль, а ручаюсь тебе, что жена твоя, по всем моим замечаниям, никакова шаловства с этим фертиком не имела.
Михайло. Та мені й самому здається, що од моєї жінки не треба б сподіватись городянського, вашеці проше, бешкету. Та тепер дивний світ!..
Тетяна. Не гріши, чоловіче! Хто проступиться, то той виля, як собака в човні. Погляди на мене і на панича — і вгадаєш, хто грішний, а хто праведний.
Солдат. Вот оправданіе, которое и строгий кригсрехт[1] уважил бы. Поступим с виновным по воинским артикулам.
Финтик. Прошу милосердія, пощады и прощенія! (Стає навколішки й співає).
Помилуйте, вас прошу:
Ей-ей же, покаюсь!
И прельщатися чужим
По смерть зарікаюсь!
Я — бездельник, признаюсь,
И дурак письменный!
Я — проныра и крючок
И хапун отменный.
- ↑ Крігсрехт — військове право.