Сторінка:Котляревський І. Наталка-Полтавка. Москаль-Чарівник (1937).djvu/74

Ця сторінка вичитана

и наливка недурна. (Наливає). За здоровье чернобровой Тетяны.

Михайло. Здорова, моя рибко, перепілко! (П'є).

Тетяна (наливає). Спасибі! За здоров'я москаля-чарівника!.. (Пригубила й оддала чоловікові).

Михайло. Здорові були, мосьпане чарівник!

Солдат (наливає). Благодарствуйте, завидная парочка!

Михайло. Що вже моя Тетяна, то (п'є) чорноброва, кохана! (Співає).

З того часу, як женився,
Я ніколи не журився.
 Ой чук, Тетяна,
 Чорнобрива, кохана!
За Тетяну сто кіп дав,
Бо Тетяну сподобав.
 Ой чук…
За Марусю п'ятака,
Бо Маруся не така.
 Ой чук…
Я веселий і здоров
Від Тетяниних бров…
 Ой чук…
Як Тетяна засміється,
В душі радість оддається
 Ой чук…

Солдат. Ай, хозяин! Да ты, брат, хват!

Тетяна. А ти думав, що у мене чоловік абиякий?.. Не бійсь, себе не видасть. (Співає).

Будь у мене мужичок з кулачок,
А я таки мужикова жінка.
Я за його захилюсь, захилюсь.
Та нікого не боюсь, не боюсь. (bis)
Ой до мене губерець підсипавсь