Сторінка:Котляревський І. Наталка-Полтавка. Москаль-Чарівник (1937).djvu/17

Ця сторінка вичитана

єжели би здесь зібралось много народу і зненацька ангел з неба з огненною різкою злетів і воскликнув: „Брехуни й обманщики!.. ховайтесь, а то я поражу вас!..“ — Єй-єй, всі присіли б до землі совісті ради!.. Блаженна ложь, єгда биваєть в пользу ближніх… а то біда — теє то, як його — що часто лжемо илі ради своєя вигоди, илі на упад других.

Виборний. Воно так, конешно: всі люди грішні; однако ж…

Возний. Що однако ж? всі грішні, та ще й як!.. І один другого так обманюють, як того треба!.. І як не верти, а виходить — кругова порука. Слухай:

Всякому городу нрав і права,
Всяка имієть свій ум голова;

Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.

Лев роздирає там вовка в куски,
Тут же вовк цапа скубе за виски;

Цап у городі капусту псує:
Всякий з другого бере за своє.

Всякий, хто вище, то нижчого гне,
Дужий безсильного давить і жме.

Бідний багатого — певний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.

Всяк хто не маже, то дуже скрипить;
Хто не лукавить, то ззаду сидить.

Всякого рот дере ложка суха —
Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?..

Виборний. Воно так!.. Тільки великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого завдають бешкету, що й на старість буде в пам'ятку!.. Добре, пане возний!.. Я вас поважаю і