Виборний. Бог же його зна. Як пішов з двора — мов у воду впав: чутки нема. Наталка без душі його любить, через його всім женихам одказує, та й Терпилиха без сліз Петра не згадує…
Возний. Наталка неблагоразумна: любить такого чоловіка, которого — теє то, як його — може і кістки погнили. Лучче синиця в жмені, як журавель в небі.
Виборний. Або, як той грек мовив: „Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник“ А я все таки думаю, коли б чоловік добрий найшовся, то б Наталка вийшла заміж, бо убожество їх таке велике, що не в моготу становиться.
Возний. Сердечний приятелю! возьмися у Наталки і матері хожденіє иміти по моєму сердечному ділу. Єжели виграєш — теє то, як його — любов к мені Наталки і убідиш її доводами сильними довести її до брачного моєго ложа на законнім основанії, то не пожалію — теє то, як його — нічого для тебе. Вір — без дані, без пошлини, кому хочеш, позов заложу і контроверсії[1] сочиню, божусь в тім: єй же, єй!..
Виборний (подумав трохи). Що ж? Спрос не біда. Тут зла ніякого нема. Тільки Наталка не промах! О, розумна і догадлива дівка!
Возний. Осмілься!.. Ти умієш увернутись — теє то, як його — хитро, мудро, не дорогим коштом. Коли ж що, то можна і брехнути для обману, приязні ради.
Виборний. Для обману? Спасибі за це!.. Брехати і обманювати других — од бога гріх, а од людей сором.
Возний. О, простота, простота!.. Хто тепер — теє то, як його — не бреше і хто не обманює? Мню,
- ↑ Контроверсія — заперечення (в судовому процесі).
