посилати за рушниками, та й кінець! Стара Терпилиха не зсунулась ще з глузду, щоб вам одказати.
Возний. Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода — кирпу гне!.. Я вже їй говорив, як то кажуть наздогад буряків — теє то, як його — так де! — ні приступу!..
Виборний. Що ж вона говорить? Чим одговорюється і що каже?..
Возний. Вона ізлагаєть нерезоннії — теє то, як його — причини: вона приводить в довод знакомство вола з волом, коня з конем; нарицаєть себе сиротою, а мене паном, себе бідною, а мене багатим, себе простою — теє то, як його — а мене возним і рішительний приговор учинила — що я їй, а вона мені не рівня — теє то, як його.
Виборний. А ви ж їй що?
Возний. Я їй пояснив, що любов усе рівняє.
Виборний. А вона ж вам що?..
Возний. Що для мене благопристойніш панночка, ніж проста селянка.
Виборний. А ви ж їй що?
Возний. Що вона — теє то, як його — одна моя госпожа.
Виборний. А вона ж вам що?
Возний. Що вона не вірить, щоб так дуже — теє то, як його — можна полюбити.
Виборний. А ви ж їй що?
Возний. Що я її давно люблю.
Виборний. А вона ж вам що?
Возний. Щоб я одв'язався од неї…
Виборний. А ви ж їй що?
Возний(сердито). Що? Нічого!.. Тебе чорт приніс — теє то, як його — Наталка утекла, а я з тобою остався.
Виборний. Ой ви, письменнії… Вгору деретеся,
