Цю сторінку схвалено
А, може, справа далеко простіша, і коли мій турецький знайомий приїде до мене в гості до Харкова, мені доведеться так само хвилюватися десь у побутовому театрі й доводити, що «Сватання на Гончарівці» чи «Нещасне кохання» — це не театр, а так собі. А ось, мовляв, є в нас і справжній театр.
Я не можу закидати турецьким мистцям існування театру в Галаті, бо мусів би, насамперед, хоча б самому собі відповісти на запитання:
— А навіщо в українській столиці виставляють «Гандзю» і «Жидівку вихрестку»?
