Ніхто нічого не купує. Лозанна спричинилася до панічної втечі чужинців. Кілька років після цього — жадного імпорту конфексіону до Туреччини нема: для кого ввозити? Залишився старий крам.
Біднота турецька їх не купує — дорого. Буржуазія має змогу одягатися в Европі.
І стоять на Пері великі крамниці з блискучими вітринами, з продавцями, без покупців.
Німецькою мовою слово «вар» значить — було. Турецькою мовою «вар» — є. В турків є тільки те, що вже було в західнього народу. Турків вважали за націю нижчого ранґу.
Але надійде час, коли й у турків буде те, що є тепер, а не було колись на Заході.
Вулиця говорить усіма голосами. Вона починає з 6-ої години ранку.
Пронизливо, з верещанням, з вигуками, з виспівами оголошують продавці про велику подію: вони принесли свій крам.
У Стамбулі хазяйкам нема чого бігати на ринок. Уже з 6-ої години по центральній вулиці Пері, по всіх завулках розходиться галаслива юрба продавців. Перше, що я почув першого ж ранку — був несамовитий галас під моїм вікном:
— А єслі…
Української мови під час подорожі вживати не доводилось. Хіба тільки, познайомившись із прекрасною полячкою в Ізмірі і мавши в своєму розпорядженні польський лексикон лише політичний, я змушений був почування ви-
