Ця сторінка вичитана
рубні народи. За того часу, відколи у грецьких письменників появилися звістки про Слав'ян, Слав'яни були вже поділені на відрубні народи і стали відомі або як великі відділи, або як дрібні вітки, а деяких із них не тямлять, де й притулити. Прокопій[1] поділяє Слав'ян на дві великі віти: Антів і Слав'ян. Йорнанд[2] ділить їх — на три: Славів, Антів і Венедів. Певно, що кожна з тих віток ділилася ще на дрібніщі. На це вказують звістки у Прокопія й Маврикія[3] про те, що Слав'яни раз-у-раз воювали поміж себе й жили ґрупами в-розкид; а вже де поміж ґрупами народів ходить ворогування, там неминуче через те саме вироблюються етноґрафічні окремішности й одміни. Константин Багрянородний[4]
- ↑ Прокопій із Цезареї (в Палєстині) — грецький історик із VI. в. після Хр., написав історію сучасної йому доби в 8 книгах. Він був таємним секретарем і правничим дорадником Белізара, відомого отамана військ цісаря Юстиніяна, в його походах проти Персів, Маврів і Ґотів, отже був очевидцем подій, які описує у своїй історії.
- ↑ Йорнанд — ґотицька назва історика Jordanis-а — історик із VI. в. після Хр., написав, між инчим, твір: „De origine actibusque Getarum" [про початок і історію Ґотів], де він і згадав про Слав'ян.
- ↑ Маврикій — грецький цісар [582–603], провадив війни з Аварами; йому приписують твір про воєнну штуку в 2 книгах, де й є згадки про Слав'ян.
- ↑ Констянтин Багрянородний, грецький цісар (912–952) і письменник, написав, між инчим, у 952. р., для свойого сина Романа, твір про управу державою, де подає дуже цікаві згадки про сусідів Візантії на півдні й на сході.
