Ця сторінка вичитана
кали собі назваімъ руки, а Казанчичъ гукнувъ сильнимъ голосомъ, такъ що вітеръ далеко на околиці розносивъ, ажъ одгомонъ озвався по дебрахъ: „Отожъ въ бій, братя, на вічную брань противъ Бисурманівъ!“
И шпигнувши коня, погнавъ въ гори: въ которотці зникла въ горахъ и ціла дружина.
|
